четвер, 25 червня 2020 р.

"У всіх людей один Закон"

ОСНОВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ



Преамбула
     Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України.

     День Конституції – одне із головних державних свят України. Адже Конституція є Основним законом країни, який гарантує кожному громадянину права і свободи, а також визначає політичний устрій держави. 28 червня щороку громадяни нашої держави  відзначають День Коституції України!
Як це було?
     За справді демократичний Основний Закон України відбувалася запекла боротьба патріотичних сил українського парламенту.
Як незалежна держава Україна прожила без власної Конституції з 1990 по 1996 роки і стала останньою з пострадянських країн, де ухвалили Основний закон. Ухвалена Конституція закріпила незалежність і суверенітет України, а також, що країна існує для людей, але не навпаки. Саме на честь ухвалення Основного закону 28 червня й святкується День Конституції. 
    Напередодні ухвалення Конституції, в червні 1996-го року, Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям цього документу. Президент призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня своє слово сказала інша гілка влади: Верховна Рада прийняла постанову "Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні". І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 – без будь-якої перерви. О 9.18 ранку 28 червня 1996-го країна отримала нову Конституцію. 
     Конституція постала не на порожньому місці. Біля її витоків – «Руська правда», «Литовські статути», акти періоду Гетьманщини («Березневі статті» тощо) – конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. Конституція Пилипа Орлика була першою в світі державною конституцією. Вона не тільки проголошувала незалежну Українську державу, але і закріплювала найпрогресивніші для того часу ідеї державного життя. Значно обмежуючи права гетьмана, Конституція закладала основи принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, уводила виборність посад. Таким чином, статті Конституції Пилипа Орлика далекоглядно передбачили головні основи розвитку демократичних держав. Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання. 
     У період Української революції 1917-1921 рр. конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. УНР проголошувалася суверенною державою, «самостійною і ні від кого незалежною».

Книжки з фонду біблотеки:   
Україна. Конституція (1996)
Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 11 квітня. 2018 р.: (ОФІЦ. ТЕКСТ). - К.: ПАЛИВОДА А. В., 2018. - 76 с. - (Закони України) 

В. П. Гетьман. "Як приймалась Конституція України". Нотатки учасника розробки Основного Закону, Київ, 1996 р.





Бібік Н. М., Ілляш М. М.
Зростаймо громадянами. Розповідь про Конституцію України: Навч. посібник. - К.: Веселка, 2000. - 87 с.: іл.


Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика.1710 рік/(Пер. з латин. та приміт. М. С. Трофимчука; Передм. та загальна наукова редакція О. Пріцака; Післяслово О. П. Трофимчука); Мал. О. В. Штанка. - К.: Веселка, 1994. - 77 с.; іл

Немає коментарів:

Дописати коментар