Іван Нечуй-Левицький "Микола Джеря"
(145 років з часу написання твору)
Сьогодні все більше українців звертаються до пошуку власної ідентичності, збільшився попит на українську класику, книжки з української культури та історії. В багатьох творах українських класиків описані історичні події, які відбувалися на території України, культурні традиції та народні звичаї, характери та особливості українців, які жили в давнину.
Одним із таких класиків є Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918). За своє довге життя написав понад п'ятдесят романів, повістей, оповідань, значну кількість науково-популярних нарисів, літературно-критичних статей, комедій та історичних драм.
Його твори вдало передають атмосферу українського села, життя кріпосних селян, їх боротьбу проти свавілля панщини. Незламний дух українського народу – одна із головних тем письменника.
Цього року виповнюється 145 років соціально-побутовій повісті І.Нечуй-Левицького «Микола Джеря» , яку він присвятив Миколі Лисенку.
«Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долин зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась в зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.»
Запрошуємо до читання!
Більше інформації про твір читайте за посиланням:
Немає коментарів:
Дописати коментар