«Червоний мак, як символ пам’яті»

Червоний мак  — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.

Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та1945) та гасло «Ніколи знову».

У березні 2015 року указом Президента України запроваджено День пам'яті та примирення, який відзначається 8 травня. Цей день, а також 9 травня кожного року, коли відзначатиметься річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, квітка червоного «маку пам’яті» використовуватиметься з гаслом «Пам’ятаємо, перемагаємо».

8 травня 2017 року в парку ім. Островського відбулися заходи присвячені цим знаменним дням, які наша бібліотека відзначала  з мешканцями Солом'янського району. Майстер-класи по виготовленню власноруч квітки-пам’яті з червоної та чорної тканин мали великий інтерес серед відвідувачів парку, адже в ці дні кожний українець носить її біля свого серця, демонструючи своє відношення до війни. Під час  майстер-класу з  боді-арту діти та дорослі залюбки малювали квітку маку на руці. В цей день відбулися концерти та звучали слова подяки ветеранам.  День вшанування памяті загиблих у всіх війнах зробили цей день незабутнім! Миру нам усім! Миру Україні!

•  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

Літературно-музичний вечір

«Душа співає вірменською!»

30 квітня в мистецькій залі Бібліотеки імені Реріха відбувся літературно-музичний вечір «Душа співає вірменською!», під час якого пролунали вірменські та українські ліричні пісні та поезії у виконанні прекрасних вірменок Ані Папікян, Аревік Петросян, Надії Джалавян, Ангеліни Тадевосян, Жанни Симонян, Надії Аракелян, Вікторії Кравченко-Бабаян та Ольги Варданян.
Вечір був організований Центром вірменської культури "Наірі" (голова Центру Віолета Хачатурова) та Радою київських вірменок (голова Ради Саломе Енгибарян) - з метою популяризації вірменознавчого осередку в Києві - Кімнати-музею вірменської культури Бібліотеки ім. Реріха. 
Захід відкрив Голова української Єпархії Вірменської апостольскої церкви єпископ Маркос Гованісян з молитви «Отче наш» вірменською мовою, що наповнило простір бібліотеки вірменським духом.
Цей вечір став яскравим прикладом того, що незважаючи на різні традиції і культуру наших народів, нас об’єднує любов до лірики.
Проведенню таких творчих зустрічей в стінах нашої бібліотеки спонукає існування Кімнати-музею вірменської культури!

 Голова української Єпархії Вірменської апостольскої церкви єпископ Маркос Гованісян 

Всесвітній день джазу

Всесвітній день джазу

"Чуттєвих нот чарівний сплав!"

30 квітня  уся світова музична спільнота відзначає Міжнародний день джазу.   Цей день проголосила Генеральна конференція ЮНЕСКО, визнавши особливу роль джазу як «універсальної мови свободи і творчості». Джаз виник в США на початку XX століття. Містом народження музичного жанру вважають Новий Орлеан – як оcередок багатого культурного розмаїття. Тісна взаємодія різних музичних традицій поступово переросла у джаз. Дві характерні риси джазу – ритм та імпровізація під впливом хвилинного настрою. Музика створюється безпосередньо під час гри виконавця.

        За багато років джаз змінився і розвився, але зберіг свої основні риси. Одним із жанрів музики, які зробили внесок у розвиток джазу, був блюз. Джазова музика на третину має форму блюзу.

Лідером серед міст України, де часто музиканти грають джаз є Київ, хоча фестивальне життя вирує передусім в регіонах.

30 квітня день джазу святкувала і наша бібліотека. На творчу зустріч з нашими читачами ми запросили музиканта Кобєєва Віктора, який під час концерту продемонстрував найкращі зразки світових джазових стандартів.   Музикант-віртуоз розповідав про цікаві факти з історії джазу та демонстрував чудову гру на саксофоні, кларнеті та піаніно. У його виконанні прозвучали улюблені світові хіти всіх поколінь, які супроводжувалися відеороликами. Окрасою заходу став виступ дружини музиканта Людмили, її хореографічні номери доповнювали блюзові та джазові композиції. Аудиторія не стримувала свої емоції - підспівувала, підтанцьовувала та плескала в долоні. Нагородою для музикантів стали овації глядачів!
До речі Кобєєв Віктор наш читач, чим ми неймовірно пишаємось!
Бібліотеки давно стали не тільки закладом для надання інформації, але й культурним осередком, де читачі мають можливість цікаво та змістовно провести своє дозвілля!

"Залишай на Землі такий слід, щоб вона не зникла безслідно!"

 ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗЕМЛІ (22 квітня)

Саме в цей день люди у всіх куточках нашої планети мають нагоду замислитися про збереження оточуючого середовища, багатств природи. А також, про необхідність порозуміння між людьми та об’єднання зусиль заради досягнення миру і добробуту для всіх жителів Землі. Цю дату у 2009 році запропонувала Генеральна Асамблея ООН, і День Землі увійшов до офіційного переліку всесвітніх знаменних дат. З нагоди Дня Землі по всьому світу проходять суботники та інші заходи з благоустрою міст та селищ. Також в цей день лунає голос Дзвону Миру – це нагадування і застереження людям про необхідність берегти нашу Землю і все живе на ній.

ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ (15 квітня)

Щороку в третю суботу квітня, починаючи з 1999 року, на Україні відзначається День навколишнього середовища (День довкілля), встановлений відповідним Указом Президента України № 855 від 6 серпня 1998 року. Свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху, і в підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій, з метою розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево-Життя» та іншими громадськими ініціативами». Підготовці до цього Дня приділяється у країні велика увага: створюється оргкомітет, якому доручається розробити і затвердити план заходів з підготовки та проведення Дня охорони навколишнього природного середовища України. 

Екологічні заходи включаюь:

Знищення несанкціонованих звалищ - один із заходів, що проводяться в рамках свята;

- посадку нових лісових насаджень, висадку дерев і чагарників;

- впорядкування територій парків, скверів, алей, а також планування і створення нових парків;

- планування і створення нових газонів і квітників;

- знищення несанкціонованих звалищ і поліпшення санітарного стану полігонів;

- загальне прибирання сміття на берегах річок, озер, ставків;

- розчищення і впорядкування джерел;

- проведення інформаційно-просвітницьких заходів (конференцій, семінарів, круглих столів, фестивалів, екологічних виставок) з метою підвищення екологічної свідомості населення;

- широке висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводяться під час цього екологічного свята.

Заходи, які відбуваються упродовж цих днів, мають велике значення для України, адже всі ми знаємо в якому критичному стані знаходиться екологія нашого природнього середовища. Маючи таку багату, красиву природу, таку кількість річок, озер, морів, лісів, степів, гір, ми не шануємо їх, та своєю діяльністю знищуємо.
Поговорити на важливі теми збереження довкілля ми запросили учнів 5-б класу ЗОСШ №166.
В рамках заходу «Збережемо первоцвіти» бібліотека запросила співробітників Національного природного парку «Голосіївський» еколога Ольгу Крижановську та молодшого наукового співробітника та письменницю Олену Крижановську.
На заході було презентовано фотоальбом «Первоцвіти -тендітна усмішка весни», підготовлений науковцями парку, які розповіли дітям про збереження біорізноманіття на природно-заповідному фонді України та познайомили із Національним природним парком «Голосіївський». Також було проведено заняття до «Дня землі», під час якого діти познайомилися з рідкісними видами рослин парку.
Приємним сюрпризом для класу було вручення сертифікату від працівників парку на екскурсію екологічними стежками НПП «Голосіївський».
Під кінець зустрічі відбулася автограф-сесія із письменницею Оленою Крижановською, лауреатом конкурсу "Коронації слова 2016" , яка презентувала нові книжки із серії Бібліотечки Колоска: "На межі міста і лісу", «Пригоди в Чарліссі», «Еко-казки та еко-проекти». Школа та бібліотека отримали в подарунок фотоальбоми «Первоцвіти-тендітна усмішка весни», книжки Олени Крижановської серії Бібліотечки Колоска.

"Трагедія, що змінила світ"

26 квітня 1986 року вибух реактора на Чорнобильській АЕС потряс Україну і сколихнув планету. У перші хвилини трагедії, українські пожежники, тамували шалений вогонь довкола двох сотень тонн ядерного палива, яке містилось у розірваному череві енергоблока. Будь-якої миті воно могло бути викинуте в довкілля, що привело б до масштабної трагедії. Земля була тільки на один крок від вселенської катастрофи. Звичайні пожежники, прості прип'ятські хлопці, приборкавши вогонь пекла, пішли у вічність. Вічного визнання людства удостоєний технічний персонал атомної станції, який був у ту ніч на вахті і який одразу ж включився в приборкання катастрофи, стримавши її розростання.

24 квітня, напередодні річниці аварії на Чорнобильській АЕС, наша бібліотека запросила в гості письменника Есаулова Олександра Юрійовича на зустріч з учнями 9-х класів ліцею №177.

Пан Олександр має безпосереднє відношення до цієї події. У 1985 р. він був обраний заступником мера міста Прип'ять, на цій посаді і зустрів аварію на Чорнобильський АЕС. Приймав участь та організовував різні заходи, пов'язані з евакуацією населення міста, подальшого його забезпечення житлом, роботою, виплатою відшкодування за майно, що було залишено у Прип'яті і таке інше. За працю у ці дні у 2007 році був  нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня. Сьогодні він технічний директор Інституту підтримки експлуатації АЕС.

Під час зустрічі письменник говорив з підлітковою аудиторією про серьозність наслідків трагедії, яка відбулася в Чорнобилі та згадував  події того часу.

Великий інтерес викликала презентація книг письменника, які він пише як для дорослої, так і для дитячої аудиторії.

Письменницька діяльність. Писати почав у 2005 році, коли упорядкував свої нотатки про події 1986 року у Чорнобилі. У 2006 році вийшла невеличка книжка у московському видавництву «Європа» накладом 1000 примірників.

Перша дитяча книжка "Game over!" вийшла накладом у 2000 примірників у видавництві "Зелений пес". Після цього у тому ж видавництві у 2006-2008 роках вийшли ще чотири книги з цієї ж серії: "Антівірус", "Канікули для Інформи" (лауреат "Єврокон-2006"),"Вихідний формат" та "Таємниця Великого Сканера" — усі накладом по 2000 примірників. У 2008 році у видавництві "Клуб сімейного досуга" накладом 15000 вийшла книга "Хозяин зоны". У 2011-му видавництвом "Теза" (Вінниця) почала видаватися серія "Дитячий детектив". У 2011 році у тернопільському видавництві "Навчальна книга - Богдан" вийшов роман "Переможців не судять", який у 2009 році став лауреатом "Коронації слова". Дипломантом «Коронації слова-2011» стала дитяча книжка "Зоряна електричка", видана вінницьким видавництвом "Теза". А сценарій кінофільму "Господар Зони "Ч" — дипломант " "Коронації слова-2013". У 2013 році у видавництві "Теза" у Вінниці вийшла книга "Город, которого нет", в якій висвітлені події 1986 року на Чорнобильській АЕС.

Святкові заходи до Великодня в бібліотеці!

Великдень – Світле Христове Воскресіння. Це головна подія в духовному житті християн отримала назву Свята свят, царя днів. Син божий прийшов у цей світ, щоб порятувати людей. Він проповідував Любов та Царство Небесне, творив багато чудес, зціляв та воскрешав людей. Отже, це свято символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою.

У нас, на Україні, це свято шанують і люблять. Немає родини, в якій на святковому столі не лежали б крашанки, писанки, паска, освячені в Храмі. Гарний настрій, надія на краще, побажання добра і любові переповнюють всіх у цей день.

Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найголовніша гордість будь-якого народу – це його традиції, корні. За весь період існування людства кожна нація створила щось своє – неповторне і незрівнянне. Так українці такими символоми можуть вважати писанку, ляльку-мотанку, вишиванку та інше. Про писанки збереглося багато легенд. Одна з них така: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати. Дивовижні, чудові, гарні, барвисті – яких ще слів потрібно дібрати, щоб змалювати красу, що випромінюється від великодніх писанок!

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.

Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти.

Напередодні свята Великодня наша бібліотека організувала заходи, під час яких діти та дорослі познайомилися з його історією та традиціями святкування. 9 квітня 2017 року в читальному залі бібліотеки відбувся майстер-клас з виготовлення Великодневої ляльки-мотанки для дітей 6-12 років та їх батьків. Провела майстер-клас майстриня Валентина Олійник, яка під час творчого процесу розповідала про особливості ляльки-мотанки, як оберега. Кожна дитина створила свою власну ляльку з любов'ю та чистими і світлими помислами, яка прикрасить святковий стіл. Особливість Великодневої ляльки в тому, що під спідницею знаходиться мішочок для зберігання святкової писанки. Майстер-клас пройшов у теплій та святковій атмосфері. Спілкування дітей з батьками під час створення сакральних атрибутів напередодні такого Великого свята мало позитивний вплив на їх відносини. Це було справді родинне дозвілля, яке організувала бібліотека.

11 квітня 2017 року до бібліотеки завітали юні художники на презентацію виставки малюнків "Великодні візерунки". Учні творчих об'єднаннь "Палітра" (керівник Войтенко О. О.), "Краєвид" (керівник Антоненко О. О.), "Мистецтвознавці" (керівник Апанасенко Ю. Є.) , які входять у відділ декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва Центру позашкільної роботи Святошинського району м. Києва. Більше тридцяти дитячих малюнків стали окрасою нашої мистецької вітальні напередодні свята. Діти з великою майстерністтю зообразили в своїх роботах атрибути свята: крашанки, писанки, паски, вербові гілочки, святкові кошики. Кожна дитина, яка прийняла участь у презентації, отримала грамоту від бібліотеки та аплодисменти відвідувачів виставки. Після презентації відбулася дружня бесіда за чаюванням, під час якої діти і дорослі ділилися враженнями.

 Грігол Робакідзе "Зміїна сорочка" - твір, який відкриває нам Грузію та змушує замислитися про важливість пошуків свого коріння!

26 березня 2017 року в бібліотеці ім. М, Реріха відбулася визначна подія, а саме перша презентація в стінах київських бібліотек  роману Грігола Робакідзе "Зміїна сорочка". Це перше видання твору в Україні та  перше видання твору українською мовою, яке вийшло з друку у березні 2017 року у видавництві "Кальварія". Директор видавництва Петро Мацкевич виступив відповідальним редактором, Ксенія Мацкевич  координатором проекту. Художник обкладинки - Надія Кушнір, Гіоргій Арабулі - перекладач з грузинської мови, При підготовці книги до друку консультантом виступив Сергій Феодосьєв - історик літератури та дослідник творчості Грігола Робакідзе.  

Грігол Робакідзе (1880–1962) — грузинський письменник, публіцист, член літературної групи грузинських символістів «Блакитні роги» і громадський діяч. Твори Грігола Робакідзе ще за його життя були популярними в Європі, зокрема в німецькомовних країнах, і водночас забороненими на його батьківщині аж до відновлення незалежності Грузії. І це при тому, що найавторитетніша у світі німецька енциклопедія Брокгауза містить згадку лише про двох грузинських письменників — Шота Руставелі та Грігола Робакідзе… Але у Радянському Союзі ім’я Грігола Робакідзе було під жорстокою забороною — воно й досі майже незнайоме українському читачеві. І це при тому, що у Грузії його вважають «совістю нації», його іменем названо перший грузинський приватний університет та один із центральних проспектів Тбілісі (колишній проспект Дружби народів).

В літературі ХХ століття Грігол Робакідзе фігура надзвичайно примітна. Він один із небагатьох, хто органічно був пов’язаний із трьома культурами — грузинською, російською та німецькою.

Зміїна сорочка» вважається найважливішим твором письменника і є одним із небагатьох, написаних грузинською мовою (Робакідзе писав також німецькою та російською).

 «Зміїна сорочка» — філософське осмислення буття, яке відбувається на тлі грузинської міфології, біблійної символіки, пейзажів Персії та Грузії". В Україні цей письменник маловідомий. Отже ми маємо унікальну можливість долучитися до творчості знаменитого Грігола Робакідзе, Тема, яка піднімається автором неймовірно сучасна і така близька українському читачеві. Дякуємо видавництву "Кальварія" за якісну літературу!

Читачі бібліотеки ім. М. Реріха

Випадковість, не випадкова! Так повинно було статися, що зустрілися такі люди, як Петро  та Ксенія Мацкевичі, Гіоргій Арабулі та Сергій Феодосьєв. Результатом потужної роботи цих людей стало видання твору Грігола Робакідзе "Зміїна сорочка".

 Художник обкладинки книги Грігола Робакідзе "Зміїна сорочка" - Надія Кушнір.

Грігол Робакідзе.

Сергій Феодосьєв - історик літератури, дослідник творчості Грігола Робакідзе.

Презентація мала великий успіх у читачів. У черзі за автографом до перекладача Гіоргія Арабулі.

Книжкові полиці бібліотек Солом'янки поповняться цим унікальним виданням.

Гіоргій Арабулі - перекладач з грузинської твору Грігола Робакідзе "Зміїна сорочка"